Віктор Іванович БІЛОУС

Народився 6 листопада 1972 року, проживав в селі Якушинці. Закінчив місцеву школу. Після продовжив навчання в училищі, отримавши спеціальність водія. Після була служба в армії. З дитинства був веселим, щирим, добродушним, завжди відгукувався на заклик про допомогу.

Мав безліч планів на майбутнє. У 2009 році зустрів свою другу половинку та одружився. В 2015 році став батьком довгоочікуваного синочка Іванка. Працював будівельником. Віктор мав «золоті руки», усе міг зробити власноруч, самостійно збудував для своєї родини будинок у якому планував разом із дружиною прожити довге та щасливе життя.

Із початком «великої» війни став на захист батьківщини з 27 лютого 2022 року, увесь час боронив нашу державу від загарбника. Наголошував, що ховатись не буде, адже служив, мав трохи досвіду та і хто як не він. Дуже жалів молодих хлопців які ще зовсім не пожили і не шкодуючи себе стали на захист України.

Мужньо боронив Україну на посаді гранатометника аеромобільного відділення в/ч А4355. Проте клята війна невблаганна, забирає життя за життям… Із січня до квітня 2025 року Віктор вважався зниклим безвісти, рідні дуже сподівалися на те, що він живий, проте надія згасла…

30 січня внаслідок скиду з БпЛА ворогом боєприпасу Віктор Білоус загинув у бою за свободу і незалежність України поблизу н.п. Загризове, в Ізюмському районі, Харківської області.

У воїна залишилися невтішні дружина, син, мати, яка вже поховала доньку у віці 52 років і тепер доля знову забирає у неї дитину у такому ж віці.

Скільки ще доброго і світлого могло б бути попереду у Віктора, але він віддав найдорожче, боронячи Батьківщину і всіх нас.

Вічна шана і пам’ять Герою.

Похований у селі Якушинці.