Наша історія | Якушинецька територіальна громада

панорама ставок будиночки

Історія Якушинецької об’єднаної територіальної громади

Якушинецька територіальна громада створена в результаті прийняття окремих рішень «Про добровільне об’єднання територіальних громад»: Майданської сільської ради (рішення 9 сесії 7 скликання від 05 вересня 2016р.), Ксаверівської сільської ради (рішення 8 сесії 7 скликання від 06 вересня 2016р.), Якушинецької сільської ради (рішення 11 сесії 7 скликання від 06 вересня 2016р.).

Назва органу місцевого самоврядування Якушинецької територіальної громади – Якушинецька сільська рада.

Якушинецькій об’єднаній територіальній громаді підпорядковуються 17 населених пунктів: с. Якушинці, с. Зарванці, сел. Березина, с. Лисогора, с. Ксаверівка, с. Майдан, с. Слобода-Дашковецька, с.Юзвин, с.Дашківці, с.Лукашівка, с.Іскриня, с.Микулинці, с.Ріжок, Широка Гребля, Путлівці, Махнівка, Лисянка.

Адміністративним центром громади є село Якушинці.

Село Якушинці (в минулому Якошинці) – село в Україні Вінницького району Вінницької області. Перша письмова згадка датується 1350 роком.

У далекому минулому на північному боці, приблизно в 1 км від нинішнього села, знаходилося скіфське поселення (городище). Колись високі земляні вали, які оточували поселення трьома рядами (по три стіни з кожного боку), століттями руйнувалися. Те місце, де було городище заросло зараз густим лісом. За розповідями старожилів, ще недавно на місці поселення були підземні ходи (печери), люди знаходили стародавні монети, прикраси з дорогоцінних металів.

Існує давня легенда, яка сповіщає про те, що два козаки Якуш та Зарван зустрілися в дрімучому лісі біля струмка і довго розмовляли. Добре познайомившись, вирішили нікуди не йти далі. Один на одному боці річечки, другий на другому поставили свої хатинки.

Якушинці належали брацлавським шляхтичам — Якушинським, з 17 ст. — Нітославським, пізніше Прушинським та в 19 ст. — Руссановським.

Протягом 1624-1630 років, за часів Митрополита Петра Могили, в часи польського планування на Правобережжі, в Якушинцях була побудована церква Святого Миколая. Польська влада дозволила побудувати церкву в лісі між селами Мізяківські Хутори, Якушинці, Зарванці, Лисогора.

У 1650 році ця церковиця була перевезена з лісу в село і обслуговувала аж до середини XIX ст. від цієї церкви нічого не залишилося, її спалили конфедерати. Галявина у лісі, де стояла церква і досі носить назву «Церковиця». Відомо також, що в Якушинцях була цукровня, 2 млини, винокурня, католицька капличка.

На території села виявлено поселення трипільської культури.

У селі бере початок річка Брусничівка, ліва притока Вишні.

1 серпня відзначається престольне свято Серафима Саровського та День села Якушинці.

Видатні історичні особи:

Петро Якса-Биковський (31 січня 1823 с. Якушинці — 1889 Варшава) — письменик, етнограф, засновник та керівник театру в Кам'янці-Подільському.
Віталій Рева (1938 с. Якушинці — 2012) — український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
Степан Килимник (1890–1963) — історик, етнограф та педагог, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.

На території села знаходиться адміністративне приміщення Якушинецької сільської ради нового ЦНАПу, нової амбулаторії

Загальна площа території Якушинецької об’єднаної територіальної громади складає 27916,15 га.

Загальна кількість населення ОТГ 24 220 чол.