Владислав Віталійович Сидорук

Народився 22 березня 1999 року у селі Дашківці. Після закінчення місцевої школи здобув професійно-технічну освіту у ЦПТО №1 м.Вінниця. Працював у шляхово-будівельному управлінні №56 та заочно навчався у Барському фаховому коледжі транспорту. 

До лав Збройних Сил долучився навесні 2023 року.Попри молодий вік, чоловік, не вагаючись, став на захист Батьківщини. З позивним «Шеріф» воював у лавах 78-ї окремого десантно-штурмового полку. Був старшим солдатом і сапером.

17 квітня 2024 року Владислав Сидорук загинув внаслідок ракетного обстрілу позицій поблизу села Нетайлове Покровського району Донецької області. Владиславу навічно залишилось 25 років. 

Владислав був надзвичайно життєрадісною людиною із відкритою душею та завжди готовий поділитися останнім. Був гарним сином, батьком та другом…

Указом Президента України: «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» - Владислав СИДОРУК нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Похований в місті Вінниця.