ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ КРУТ
29 січня Україна вшанувала пам’ять героїв Крут. Ця трагічна й водночас знакова подія, яка відбулася 101 рік тому, стала символом патріотизму, стійкості, жертовності в ім’я Незалежної держави Україна.
Нерівний бій упродовж 5-ти годин на залізничній станції Крути 29 січня 1918 року відбувся між більшовицькими військами Михайла Муравйова та об’єднаними військами юнкерів (курсантів) у складі 1-ї Київської юкерської школи (військового училища) ім. Б.Хмельницького та першої сотні новоствореного Студентського куреня під єдиним командуванням Аверкія Гончаренка під час наступу на Київ військ Муравйова.
Перед військами Аверкія Гончаренка стояло завдання за будь-яку ціну затримати наступ на Київ більшовицьких військ.
Ввечері того дня, використавши весь боєкомплект, оборонці почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Забравши вбитих і поранених, українське військо організовано відходило до ешелону, який чекав за кілька кілометрів від Крут. Під час самого бою там розміщувався військовий штаб і лазарет. Через завдані нашим військом суттєві втрати і розібрану залізницю, російські загарбники того дня не змогли продовжити наступ на Київ.
Українці втратили вбитими, пораненими, полоненими 250-300 вояків і 10 старшин. При відступі один взвод Студентської сотні потрапил у полон. Відступаючи у сутінках, курсанти втратили орієнтир і вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27-ми полонених, потім їх розстріляли, а місцевим жителям заборонили ховати тіла патріотів.
Тіла загиблих курсантів і студентів з-під Крут були перевезені до Києва лише 19 березня 1918 року, де відбулося їх урочисте поховання на Аскольдовій могилі.
На жаль сьогодні, наші воїни як і понад 100 років тому, також зі зброєю в руках змушені боронити свою державу, знову відбивати російську навалу.
На знак вшанування пам’яті полеглих під Крутами й на східних рубежах нашої держави патріотів, у Якушинецький й Зарванецький школах пройшли траурні мітинги-реквієми, на яких лунали патріотичні вірші, хореографічні й сценічні постановки, а творчі колективи Якушинецького Центру культури та дозвілля виконали тематичні музичні твори. Під час хвилини мовчання було запалено пам’ятні свячки.
Завершувались заходи літературним читанням написаних на честь крутянських подій віршів народного письменника та поета Павла Тичини, у яких відображено весь їх трагічний зміст й величезне історичне значення:
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, — грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся воїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
