Вручено ордени «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Сьогодні у Якушинецькій сільській раді родинам загиблих воїнів Богдана Стадника та Віталія Римара було вручено ордени «За мужність» ІІІ ступеня, якими їх було відзначено посмертно. Обидва воїни із Микулинець, односельці, обох забрала клята війна…
Указом Президента України «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» - наші Герої отримали відзнаки.
Очільник громади Василь Романюк та представник Вінницького РТЦ та СП майор Євген Весельський вручили ордени матері Богдана Стадника – Любові Пилипівні та дружині Віталія Римара – Катерині Іванівні.
Василь Романюк звертаючись до представниць родин воїнів наголосив, що громада шануватиме та завжди пам’ятатиме про вклад наших земляків у майбутню Перемогу і пообіцяв за будь яких питань всебічну підтримку та допомогу.
Ми завжди пам’ятатимемо про Богдана та Віталія. Вічна пам’ять Героям! Шана воїнам небесного війська, які віддали за нашу свободу найцінніше – життя.
Богдан СТАДНИК із Микулинець. Він був у матері єдиним сином, без батька залишилася маленька донечка. Із перших днів повномасштабної російсько-української війни був призваний до захисту Батьківщини.
Богдан народився 21 вересня 1994 року в с.Микулинці. Завжди був активним в громадському житті, комунікабельним, мав багато друзів, мав улюблене хобі – рибалка. Повсякчас пригощав своїм уловом рідних, друзів, сусідів.
Богдан будував багато планів на майбутнє, придбав будинок, автомобіль, разом з матір'ю важко працювали, вирощували лохину.
Чоловік залишив по собі лише добрі спогади, за своє, на жаль, дуже коротке життя не образив жодної людини. Йому назавжди 27 років…
Віталій РИМАР, житель Микулинець, учасник українсько-російської війни із самого її початку, тоді коли вона ще називалась АТО, без вагань пішов боронити кордони держави.
І коли сталося повномасштабне вторгнення повторював дружині «Хто ж як не я». Із дуже важким серцем, сповненим не добрими передчуттями проводжала на війну Катерина Іванівна свого чоловіка.
Найстрашніше сталося у день народження воїна 1 січня 2023 року – він загинув у бою.
Віталій Миколайович народився у1976 році в Хмельницькій області, одружився та оселився в Микулинцях. Разом з дружиною Катериною Іванівною виховували двох синів 17 і 19 років. Залишився у пам’яті рідних та односельчан добрим, працьовитим. Міг керувати будь-яким транспортом, трудився трактористом. Самотужки, спільними зусиллями родина побудувала будинок у якому повинні були жити в мирі і злагоді. Проте не встиг Віталій добудувати та пожити хоч трохи у своєму омріяному будинку.
Закінчуватимуть справу двоє його синів, які дуже любили та пишалися батьком і залишилися єдиною опорою та надією для Катерини Іванівни.
