Найстарша жителька Слободи-Дашковецької відзначила своє 95-ти річчя
За п’ять миттєвостей до століття перебуває справжня хранителька безлічі історичних подій у державі та історій села, безцінних українських традицій та культурної спадщини нашого народу, усе це про ювілярку - Ганну Марківну ХИМИЧ, яка 2 січня відзначає своє 95-ти річчя.
У новому 2024 році продовжуємо гарну традицію - вітати довгожителів із ювілеями - щоб подарувати літнім людям увагу, турботу і тепло.
Із поважною датою ювілярку віншували голова Якушинецької сільської ради Василь Романюк та очільник ветеранської організації Микола Ситар.
«Ви гідно пройшли складну життєву дорогу, були учасницею історичних подій, багато працювали на благо майбутнього покоління та громади. Тож бажаю Вам міцного здоров’я, оптимізму, бадьорості духу та хочу щоб ми зустрілись із Вами на сторіччя, тож тримайтесь і кріпіться», - сказав у своєму вітальному слові Василь Романюк та вручив ювілярці подарунок.
Народилася поважна ювілярка на свято Ганни 22 грудня далекого 1928 року, але за рішенням батьків донечку Ганнусю записали 2 січня наступного 1929 року. Важке дитинство випало на долю подолянки, втрата матері, коли її було лише сім років, потім репресували батька, і вона разом із братом залишилися жити самі, лише під наглядом бабусі. Потім важкі воєнні роки, працювати у селі було нікому, тож у віці 13 років довелося почати свій трудовий шлях. Так і пропрацювала Ганна Марківна у місцевому колгоспі на різних роботах, аж до виходу на заслужений відпочинок. Має за свою важку та багаторічну працю різні відзнаки та медалі. Після виходу на пенсію продовжила трудитися на місцевій птахівні. Тож трудового стажу поважна ювілярка має близько шестидесяти років.
Як і всі сільські жителі, окрім роботи в колгоспі, мала вдома чимале господарство та город, тож натрудилася за своє життя Ганна Марківна дуже багато.
Але окрім важкої роботи завжди мала активну життєву позицію, брала участь у самодіяльності, співала у аматорських вокальних колективах.
А нині, завдяки гарній пам’яті, має що передати у спадок прийдешнім поколінням, адже знає бабуся Ганна безліч українських пісень та народних традицій, прикмет та обрядів. Добре пам’ятає давно минувші події, людей, які проживали разом із нею у селі. Тож, по праву найстаршої жительки Слободи-Дашковецької є носієм історичної та культурної спадщини поселення. За розповіддю рідних, бабуся може наспівати колишню народну пісню, яку потім вводять у свій репертуар місцеві аматори сцени, підтримуючи безцінну українську культурну спадщину.
Ганна Марківна разом з чоловіком (нині покійним) виховали трьох дітей, два сини та доньку, прожили у щасливому шлюбі майже 70 років.
Долаючи важкі життєві дороги Ганні Химич довелося частково повторити свою дитячу долю. Передчасно втративши свою єдину доньку, виховувала її малолітніх дітей, так як колись її виховувала її бабуся, отакі випробування випали у житті поважної ювілярки. Проте усі перипетії долі вона пройшла гідно і до сьогодні продовжує виховувати та приглядати за внучками та правнуками.
Нинішні події, повномасштабне вторгнення, відкликається гірким відлунням у серці Ганни Марківни. Вона дуже хвилюється за наших воїнів, серед яких її правнук Дмитро, і обов’язково у щоденній, ранковій та вечірній молитвах, поіменно просить захисту для односельців, котрі перебувають на фронті.
Зараз поважна ювілярка проживає із внучкою Людмилою, отримуючи належне піклування, догляд та увагу. Ганна Марківна щиро радіє родині, яка її оточує любов’ю і турботою та їх успіхам, має подолянка 6 онуків, 10 правнуків та 2 праправнучки.
Добре, що в нашій громаді є такі особистості - носії наших українських традицій, глибокої життєвої мудрості, які крізь століття проносять свій безцінний досвід і передають його молодому поколінню.
