Бережуть воїнів і виховують в учнях патріотизм та волонтерське мислення
Дворічна повномасштабна війна кардинально змінила життя багатьох українців. Тисячі мужніх чоловік та жінок взяли до рук зброю, інші взялися активно допомагати воїнам. Нині українській армії допомагають люди різних професій та різного віку – волонтерами стали і дорослі і малі.
Ніколи не стоять осторонь й у КЗ «Микулинецький ліцей». Тут регулярно долучаються до проведення різноманітних акцій, ярмарків, зборів, тощо. Але є те, що роблять постійно, що вже стало невід'ємною частиною навчального процесу - плетіння маскувальних сіток для наших захисників. Їх виготовляють у вільний час, на перервах, іноді на уроках (трудового навчання, мистецтва та захисту Вітчизни, тощо). До процесу долучаються адміністрація закладу, вчителі, техпрацівники, учні, батьки, працівники місцевого осередку культури та небайдужі односельці. Вони не втомлюються підтримувати наших захисників, адже переконані: наближення Перемоги – справа кожного свідомого українця.
За словами директора закладу Юрія Яніцького у ліцеї за час повномасштабного вторгнення спільними зусиллями вдалося виготовити понад 50 маскувальних полотен різних розмірів та кольорів.
- Коли розпочалося повномасштабне вторгнення наш ліцей перетворився на осередок благодійництва. Саме сюди небайдужі односельці з 24 лютого 2022 року приносили продукти, засоби гігієни, готували гарячі страви для бійців, робили м’ясні та рибні тушкованки. Також приймали у стінах закладу вимушених переселенців – небайдужі приносили ліжка, матраси, подушки, ковдри, постільну білизну, тощо.
Згодом вирішили плести маскувальні сітки. Адже розуміли, що це розхідний матеріал, і сітка буде потрібна завжди. Спочатку плели в приміщенні ліцею з того, що було під рукою. Місцеві рибалки надали сітки, а односельці - одяг різних кольорів, який ми різали на смужки. Звісно перші «маскувальниці» були не ідеальними – проте з часом навчилися робити швидко та якісно. Спочатку ми працювали в одному стилі плетіння – клаптиковому. Бо з одягу довгі смужки не наріжеш. І в'язати такі коротенькі відрізки значно складніше. Зараз ми вже опанували інший стиль – з довгих смужок, це дозволяє робити довжина тканини в рулонах. Звісно кожен плете по своєму, тому сітки мають унікальні візерунки, але дотримуємося певних правил щодо мозаїчності та кольоровості сіток. Нині необхідне для виготовлення маскувальних полотен закуповуємо - в цьому допомагають місцеві підприємці, фермери, відділ освіти Якушинецької ТГ, надаємо й свої кошти.
Основною рушійною силою у роботі звісно є наші ліцеїсти. Щоденно учні 6-11 класів відточують свою майстерність. Зазвичай на постійній основі участь у процесі плетіння беруть 10-20 ліцеїстів До них періодично доєднуються й інші, роблячи свій внесок, хай і кількома вплетеними рядками стрічок. Є і такі, хто довго спостерігає або просто приходить за компанію, а потім стають постійними учасниками. Готові сітки, різноманітні обереги, смаколики, малюнки ліцеїстів передаємо бійцям на різні напрями поштою або ж через волонтерів. Крайні п’ять «маскувальниць» розміром 6х6 передали для воїнів на запорізький напрямок. Їх використають аби приховати від ворожого око важку техніку - розповідає Юрій Антонович.
Також у ліцеї проводяться різноманітні акції, ярмарки, флешмоби, виховні заходи, учні відвідують поранених воїнів у шпиталях. Цьогоріч до прикладу відбувся шкільний ярмарок - кожен клас презентував свій імпровізований “солодкий стіл”, де можна було знайти найрізноманітніші смаколики – від домашньої випічки, пирогів, соків та фруктів до ситної піци. До заходу долучилися школярі, їх батьки, педагоги та небайдужі мешканці села. Спільними зусиллями вдалося зібрати близько 12 тисяч гривень. Кошти перерахували до фонду Сергія Притули. Під час ще однієї благодійної акції вдалося зібрати понад 14 тисяч гривень, їх передали пораненому воїну-односельцю Олегу Бондарчуку.
- Благодійні акції, ярмарки та виховні години стали гарною традицією для нашої шкільної родини. Впевнена, що такі заходи необхідні, адже вони об’єднують та надихають, і дорослих, і дітей. Якщо ми від щирого серця робимо щось хороше, прагнемо допомогти, то це вкотре доводить, що разом – ми єдині. Тож допомагаємо в силу своїх можливостей. Працюємо та навчаємо наших дітей щодня з вірою в Перемогу, - розповіла педагогиня-організаторка Альона Кулик.
Директор закладу Юрій Яніцький зазначає, що подібна робота не лише згуртовує дітей, але й сприяє їх національно-патріотичному вихованню, вчить їх бути патріотами своєї держави, дає розуміння того, що вони громадяни країни.
До речі, національно-патріотичному вихованню молоді у Микулинцях приділяють неабияку увагу уже багато років. Адже село має цікаву та багату історію. Зокрема, саме тут починаючи з 1943 року діяла група УПА-Південь під командуванням полковника Омеляна Грабця «Батька». Серед акцій УПА 1943-1944 варто відзначити атаку на німецьку в'язницю в Літині, звільнення військовополонених із табору в Калинівському районі, поблизу ставки Гітлера, розгром німецької автоколони під Літином, страту окупаційного коменданта міста Хмільник. Німці намагалися захопити "Батька", але їм це не вдалося. Те, що не вдалося СС і гестапо, вдалося НКВД. 10 червня 1944 року полковник Омелян Грабець "Батько" (та 13 інших українських партизанів) загинув у бою з переважаючими силами НКВД в селі Микулинці. Відтак, з 1991 року, у селі почали організовувати вишкольні табори для підлітків, згодом ці заходи стали обласними – майже щорічно відбувалися спортивно-патріотичні табори "Героїв УПА" імені Омеляна Грабця. Їх головна мета - національно-патріотичне виховання дітей і молоді, її фізично-спортивний та військовий вишкіл, поширення серед молоді правди про український визвольний рух, вшанування командира - полковника Омеляна Грабця "Батька" та бійців групи УПА-Південь.
