13 квітня своє 95-річчя відзначила високоповажна жителька Майдану – Анелія Йосипівна ДОБРОВОЛЬСЬКА. Нині вона є найстаршою жителькою села Майдан.
Маємо гарну традицію - вітати довгожителів із ювілеями - щоб подарувати літнім людям увагу, турботу і тепло.
Із поважною датою ювілярку віншували заступниця голови Якушинецької сільської ради Людмила Грабова та очільник ветеранської організації Микола Ситар.
«Ви гідно пройшли складну життєву дорогу, були учасницею історичних подій, багато працювали на благо майбутнього покоління та громади. Бажаю міцного здоров’я, оптимізму, бадьорості духу та хочу щоб ми зустрілись із Вами на сторіччя», - сказала у своєму вітальному слові Людмила Грабова та вручила ювілярці подарунок від голови громади.
Поважна ювілярка зустріла гостей із посмішкою на обличчі, радо спілкувалася та розповідала про своє нелегке життя.
Анелія Йосипівна народилася в Майдані 13 квітня далекого 1930 року в багатодітній родині, де було восьмеро дітей. Під час голодомору 19З2-33 років четверо братиків та сестер померли. З малих літ Анелія допомагала своїй мамі по господарству. Вже у чотирнадцятирічному віці юнка почала працювати дояркою. Розпочалися важкі трудові будні із раннього ранечку до пізньої ночі. Більше п’ятдесяти років свого трудового життя віддала важкій праці біля землі та худоби, отримавши багато хронічних хвороб.
Разом із чоловіком виростили та виховали троє дітей, семеро внуків та одинадцять правнуків. Нещодавно на жаль, одна з доньок пані Анелії покинула цей світ.
Анелія Йосипівна дуже сильна духом жінка, безліч життєвих негараздів випало на її долю, проте вона з усіма ними справляється та гідно переносить. Як розповідає донька пані Анелії, брат її називав «Маргарет Тетчер – залізна леді». Через її здатність гідно тримати удари долі та керівний хист. Вона завжди була і є донині головною в родині. Анелія Йосипівна в курсі усіх родинних справ, у неї чудова пам’ять та зір. Вміє користуватись мобільними додатками для зв’язку із дітьми, що перебувають за кордоном.
Цієї зими перенесла пневмонію, що похитнула її здоров’я проте, пані Анелія потроху відходить від недуги. Каже: «Я не даю собі залежуватись, встаю та пораюсь у хаті, роблю щось, тільки так прийде зцілення».
Поважна ювілярка проживає самостійно у своєму будинку, в основному справляється самотужки. Допомагає та регулярно відвідує, окрім родичів, Анелію Йосипівну соціальна працівниця.
Добре, що в нашій громаді є такі особистості - носії наших українських традицій, глибокої життєвої мудрості, які крізь століття проносять свій безцінний досвід і передають його молодому поколінню.
