Продовжуючи добру традицію вітати поважних мешканців та мешканок Якушинецької громади, за плечима яких багаторічний життєвий досвід, мудрість років та невтомна праця, із визначною подією – ювілеєм, заступниця голови сільської ради Людмила Грабова відвідала поважного іменинника.
4 червня Дмитро Іванович ГЛУШАК із Зарванець відзначив своє 90-річчя. Це чудовий ювілей, який додає не лише сивину у волосся, але й тішить спогадами та життєвою мудрістю.
Людмила Грабова разом із головою ветеранської організації Миколою Ситаром відвідали ювіляра, вручили вітальну листівку та подарунок.
«Ви пройшли гідно складну життєву дорогу, були учасником історичних подій, багато працювали на благо майбутнього покоління та громади. Низький уклін Вашій мудрості, досвіду та незламності перед життєвими незгодами. Бажаю міцного здоров’я, оптимізму, бадьорості духу та хочу щоб ми зустрілись із Вами на сторіччя, тож тримайтесь і кріпіться», - сказала у своєму вітальному слові Людмила Грабова.
Очі довгожителя сяяли радістю за приділену до нього увагу, адже багато чого варті турбота, пам'ять і звичайне добре слово.
Народився Дмитро Іванович далекого 1935 року у Зарванцях, у багатодітній родині було восьмеро дітей, Дмитро найстарший з хлопців, тож багато допомагав по господарству та із молодшими дітьми.
Важке дитинство та юність обпалена подіями Другої світової війни. Коли Дмитро проходив строкову службу на флоті помер його батько, тож він повернувся додому допомагати матері, як найстарший у родині чоловік.
Здобувши фах муляра-штукатура розпочав свою трудову діяльність на будівництві, потім багато років працював на будівництві доріг.
Дмитро Іванович має більше сорока років трудового стажу.
Разом із дружиною прожили у шлюбі багато щасливих років, виховали двох доньок. Дружина Ольга Денисівна уже пішла у засвіти.
Нині разом із ювіляром проживає молодша донька Лілія, тож він оточений увагою та піклуванням. Має Дмитро Іванович втіху у чотирьох внуках.
Поважний ювіляр зустрів гостей усмішкою, він радо спілкується, здоров’я трохи погіршилося, але Дмитро Іванович ще справляється.
Хвилюється поважний зарванчанин та переживає за долю України у кровопролитній війні, яка нині триває та мріє про довгоочікувану перемогу і мир в Україні.
