Прийомна сім’я

1. Якщо Ви маєте бажання створити прийомну сім’ю

           Прийомна сім’я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, чиї батьки померли або в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання. Держава визначила важливе завдання забезпечити належні умови для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Хто така дитина, позбавлена батьківського піклування?

           Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:

1. Батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

2. Які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;

3. Батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;

4. Батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;

5. Батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;

6. Батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;

7. Батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;

8. Батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;

9. У зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;

10. Підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.

        Дитина-сирота — це дитина, в якої померли чи загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.

       Прийомна сім’я — це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

          Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані у сім’ю діти — прийомними дітьми.

         Усиновлена дитина приймається в сім’ю на правах біологічної дитини з усіма правовими наслідками, в прийомну сім’ю — до досягнення ними повноліття (18 років), а у разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення ними відповідного навчального закладу. Тобто, сімейних правовідносин між прийомними батьками і прийомними дітьми не виникає. За прийомними дітьми зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей (відповідно до механізму єдиного фінансового забезпечення «Гроші ходять за дитиною». Про це дивіться пункт «Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей»)

Де можна пройти таку підготовку?

         Відповідний курс підготовки осіб, які бажають створити прийомну сім`ю, здійснюють обласні Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.

Якщо Ви вирішили прийняти дитину в сім’ю

        Вам необхідно подати заяву про бажання створити прийомну сім’ю до служби у справах дітей за місцем проживання. Ці органи вповноважені прийняти рішення про утворення прийомної сім’ї.

       В обласному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді пройти спеціальне навчання і отримати довідку про це і рекомендацію Центру.
       Зареєструватися у службі у справах дітей за місцем проживання як потенційним прийомним батькам та отримати висновок про можливість створення Вами прийомної сім’ї.  

Хто і де допоможе Вам підібрати дитину для влаштування в прийомну сім’ю?

         Допомогу в налагодженні контактів з дітьми Вам нададуть у службі у справах дітей, які співпрацюють з відділами освіти та відділами охорони здоров’я (головними лікарями центральних районних лікарень, тощо), працівники Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, адміністрація закладів, в яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

          Після проходження навчання і реєстрації у службі у справах дітей Ви ознайомитесь з банком даних на дітей і поступово визначитеся з взаємодобором дитини. Ви будете відвідувати установу, в якій перебуває дитина, встановите з нею контакт. Районна державна адміністрація чи виконком приймуть рішення про створення прийомної сім’ї, і дитина стане членом Вашої родини.

         Познайомитись та встановити контакт з дитиною можна у державних закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, притулках для дітей та центрах соціально-психологічної реабілітації дітей.

        Зверніть увагу, що у дитини має бути підтверджений статус дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Документи на влаштування дитини у сім’ю безпосередньо готуються службою у справах дітей.

Хто може стати прийомними батьками?

           Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.

          Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена Вашої сім'ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством.

          Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.

          Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.

        Не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних  речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість  за вчинення інших злочинів.

         Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).

         Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї. 

Хто буде Вам допомагати при виконанні обов’язків прийомних батьків?

        Держава надає постійну соціальну підтримку прийомним сім’ям. Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

          Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають комплекс правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї.

         Обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, будуть Вас навчати, щоб підвищити виховний потенціал Вашої сім’ї.

          Якщо Ви взяли на виховання в родину дитину уражену ВІЛ-інфекцією, не рідше одного разу на рік Ви будете проходити спеціальне навчання з догляду за такими дітьми за спеціальною програмою спільно із закладами охорони здоров’я.

Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?

           Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей, а також — за дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.

Чи передбачені для Вас зміни у житловому статусі в разі створення прийомної сім’ї?

          Ні. Ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов законодавством не передбачено. У разі утворення прийомної сім'ї прийомні батьки беруть на виховання дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов. Однією з умов влаштування дитини є можливість виділення їй індивідуального місця для проживання та розвитку.

Припинення функціонування прийомної сім’ї

         Договір про влаштування дітей у прийомну сім’ю має бути розірваний якщо:

1. у прийомній сім’ї виникнуть несприятливі умови для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей);

2. батьки не виконують обов’язки щодо належного виховання, розвитку та утримання прийомних дітей, порушують схеми антиретровірусної терапії дитини, яка уражена ВІЛ-інфекцією;

3. діти повернуті рідним батькам (опікуну, піклувальнику);

4. дитина усиновлена громадянами України;

5. дитина досягла повноліття;

6. прийомні батьки досягли пенсійного віку.

           У разі припинення дії договору сім’я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, — органом місцевої виконавчої влади на підставі висновку закладу охорони здоров’я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

        Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснює служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї.

Чи може бути подовжено дію договору і функціонування прийомної сім’ї?

           На подовження терміну діяльності прийомної сім’ї потрібна згода прийомних батьків і місцевого органу виконавчої влади, який приймав рішення про створення прийомної сім’ї.

Чи матимете Ви трудові і пенсійні пільги в разі створення прийомної сім’ї?

            Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за непрацюючих прийомних батьків на суми їх грошового забезпечення, які вони отримують у розмірі 35 % двох прожиткових мінімумів на кожну прийомну дитину, на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.  

Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?

          Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’ї готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім'ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку міліції. Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються зі складеним звітом, який затверджується начальником відповідної служби у справах дітей.  

2. Фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей

        Починаючи з 1 січня 2006 року фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету. Раніше прийомні батьки не отримували додаткових коштів від держави. Запровадження нового фінансового механізму за принципом "гроші ходять за дитиною", розробленого Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту і Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини, дозволило всім дітям з відповідним статусом в прийомних сім’ях отримувати соціальну допомогу, а прийомним батькам - грошове забезпечення. Раніше на державному утриманні перебували лише вихованці державних закладів.

          Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

         У разі, коли дитині виплачується пенсія, аліменти, стипендія, інші державні допомоги, розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром інших виплат.

        Одному з прийомних батьків виплачується грошове забезпечення за надання послуг у прийомній сім`ї у розмірі 35% від розміру соціальної допомоги на дитину, але не більше півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.

          Кошти, що виділяються на утримання дітей у прийомній сім'ї, перераховуються на особистий рахунок одного з прийомних батьків, відкритий в установі банку за місцем проживання прийомної сім'ї. Заощаджені протягом року кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Чи можете Ви отримувати додатково благодійну допомогу?

       Так, прийомній сім’ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями, фондами, фізичними особами.

3. Майнові права та інші права прийомних дітей

         Органи опіки та піклування (місцеві органи виконавчої влади) забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його розташування і здійснюють контроль за його використанням.

        Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду.

       Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з урахуванням існуючих взаємин і причин, через які дитина втратила батьківське піклування.

         Заклади охорони здоров’я організовують проходження прийомними дітьми обов’язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).

       Органи управління освітою забезпечують право на здобуття освіти прийомними дітьми, у тому числі ураженими ВІЛ-інфекцією, за формою залежно від стану їх здоров’я.

4. Перелік документів на дитину, яку вирішили взяти в прийомну сім’ю

         На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи опіки та піклування зобов’язані видати такі документи:

·  рішення виконавчого комітету міської ради про влаштування дитини у прийомну сім’ю;

·  свідоцтво про народження дитини;

·  довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

·  висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

·  довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;

·  рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);

·  довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

·  пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.  

5. Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї.

          Вам потрібно підготувати і передати до виконавчого комітету міської ради наступні документи:

·  заяву про утворення прийомної сім'ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

·  копії своїх паспортів;

·  довідку про склад сім’ї (форма № 3);

·  копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);

·  довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

·  довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

·  довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

·  нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;

·  довідку про наявність чи відсутність судимості;

·  висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

          Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, виконавчим комітетом міської ради.

Патронатна сім'я

            Дитинство в Україні визнається загальннаціональним пріоритетом, і державою здійснюються всі заходи щодо забезпечення реалізації права дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Однією з форм захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах є патронатна сім’я.

Що таке патронатна сім'я ? 

Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини у сім'ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім'ї послуг, спрямованих на повернення у сім'ю відповідно до найкращих інтересів дитини.

Хто такі патронатні вихователі? 

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.

Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в статті 212 Сімейного кодексу України.

Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім'ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов'язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.

Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:

- заяву;

- копію паспорта громадянина України;

- копію трудової книжки (у разі наявності);

- висновки про стан здоров'я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866;

- довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім'ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;

- копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

- письмову згоду на влаштування дитини в сім'ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.

Обов'язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім'ї визначаються договором про патронат над дитиною.

Термін перебування дитини у патронатній сім'ї

Строк перебування дитини у сім'ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім'ї.

Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди.

Термін перебування дитини у патронатній сім'ї

Строк перебування дитини у сім'ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім'ї.

Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди.

Як створити дитячий будинок сімейного типу

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей (власних та вихованців) у дитячому будинку не повинна перевищувати 10 чоловік.

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Батьки-вихователі – особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Батьки-вихователі є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень.

Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу, крім випадків, коли батьки-вихователі перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.

На виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції.

В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли вони за медичними показаннями або з інших причин не можуть виховуватися разом. За вихованцями зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вимоги до батьків-вихователів

Кандидати у батьки-вихователі повинні пройти навчання, яке організовується відповідним обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і лише після отримання позитивного висновку про можливість виховувати дітей вони можуть клопотати про створення дитячого будинку сімейного типу.

Особою або особами, що виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу, подаються такі документи:

• заява кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу;

• копії паспортів кандидатів у батьки-вихователі;

• довідка про склад сім'ї (форма 3);

• копія свідоцтва про шлюб (для подружжя);

• довідка про стан здоров'я кандидатів у батьки-вихователі та членів сім'ї, які проживають разом з ними;

• довідка про доходи потенційних батьків-вихователів за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку (середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї, обчислений за останніх шість календарних місяців, не може бути менший, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законодавством для відповідних соціальних і демографічних груп населення);

• довідка про проходження навчання кандидатів у батьків-вихователів і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних батьків-вихователів;

• письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, на утворення дитячого будинку сімейного типу, засвідчена нотаріально;

• довідка про наявність / відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов'язань;

• довідка про відсутність судимості у кандидатів у батьки-вихователі та членів сім'ї, які проживають разом з ними.

Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей у такий спосіб, щоб на час досягнення батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих ситуаціях дитячий будинок сімейного типу може працювати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більш ніж упродовж п'яти років.

Не можуть бути батьками-вихователями особи, які:

• не пройшли курс підготовки потенційних кандидатів у батьки-вихователі;

• визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

• позбавлені батьківських прав;

• були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;

• за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

• страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;

• були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України;

• мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Також не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Рішення (розпорядження) про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною державною адміністрацією або виконавчим комітетом міської ради (міст обласного значення) за місцем проживання батьків.

Орган, що ухвалив рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, встановленими законодавством.
 

Надане в користування житлове приміщення повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку, перелік яких визначається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

За згодою сторін угоди дитячому будинку сімейного типу може  надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення.

У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін угоди вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями, або переведення його в статус прийомної сім'ї.

Дострокове припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу

Функціонування дитячого будинку сімейного типу може бути припинено достроково, а вихованці відібрані у батьків-вихователів у разі:

• виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей),

• невиконання батьками-вихователями обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей;

• повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику);

• усиновлення дітей;

• виявлення обставин умисного виведення дитини з дитячого будинку сімейного типу для усиновлення її іноземцями за винятком ситуацій, коли іноземець є родичем дитини;

• виявлення обставин, за наявності яких особа не має права бути одним із батьків-вихователів;

• якщо у батьків-вихователів або членів сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, зокрема у малолітніх і неповнолітніх дітей, діагностовано захворювання: глибокі органічні ураження нервової системи, СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкрита форма туберкульозу, психотичні розлади, асоціальні прояви, нахили до насильства.

У разі припинення дії угоди питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів влаштування дітей у сім'ї громадян України – на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.

Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.

Кандидати в батьки-вихователі мають право в обов'язковому порядку бути поінформованими Службою у справах дітей про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

Батьки-вихователі зобов'язані:

• сприяти забезпеченню пріоритетного права вихованців на усиновлення;

• співпрацювати з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді під час соціального супроводу дитячих будинків сімейного типу;

• якщо треба, звертатися до центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в зв'язку з потребою залучення фахівців для розв'язання проблемних питань;

• один раз на два роки проходити курс відповідної підготовки, проведення якої забезпечують обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за програмою, затвердженою Мінсоцполітики,

• нести відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців, бути законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень. 

 

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснюють соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу. Соціальний супровід передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу.

Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно. Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку. Соціальний працівник проходить навчання не рідше ніж один раз на п'ять років.

Служби у справах дітей за місцем розташування дитячого будинку сімейного типу надають допомогу батькам у підборі та влаштуванні дітей у сім'ю та здійснюють контроль за умовами проживання, виховання дітей-вихованців.

Фінансування дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рахунок видатків державного. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Державна соціальна допомога і грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу батькам-вихователям через державні підприємства поштового зв'язку або перераховуються на особові рахунки обох батьків-вихователів у банківській установі за їх вибором.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.