Відповідно до пункту 66 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме:

1.  
   1. паспорти батьків дітей (оригінали, копії);
   2. свідоцтва про народження дітей (оригінали, копії);
   3. довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дітей (оригінали, копії);
   4. свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);
   5. правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії);
   6. довідка департаменту адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання батьків та дітей;
   7. довідка з місця проживання про склад сім'ї;
   8. характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров'я;
   9. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що відчужується та право власності/користування яким матиме дитина.
   10. співбесіда з дітьми з 7 років.
   11. заява дитини віком від 14 до 18 років.

У разі виїзду сім'ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім'ї.

Заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів на особистому прийомі громадян відповідальному працівнику служби у справах дітей

Право володіти і користуватися майном людина набуває з народження, проте права розпоряджатися майном людина набуває з настанням повноліття, тобто з 18 років. З 14 до 18 - річного віку діти є неповнолітніми та вважаються частково дієздатними, тобто мають право:    

• самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
• самостійно здійснювати  права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
• бути учасником (засновником) юридичних осіб,  якщо  це  не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
• самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом,  внесеним нею на своє  ім'я  (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів  або  нерухомого  майна  повинна бути письмова нотаріально посвідчена  згода  батьків (усиновлювачів)  або  піклувальника  і дозвіл органу опіки та піклування.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що  внесені  повністю  або  частково  іншими  особами  у фінансову установу  на  її  ім'я,  за  згодою  органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

За наявності достатніх  підстав суд  за  заявою  батьків (усиновлювачів), піклувальника,  органу  опіки та піклування може обмежити  право  неповнолітньої  особи  самостійно  розпоряджатися своїм  заробітком,  стипендією чи іншими доходами або позбавити її
цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права,  якщо  відпали  обставини,  які  були  підставою  для  його прийняття. 

Порядок обмеження  цивільної  дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення  договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня  особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.  Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.           

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника  та  органу опіки та піклування відповідно до закону.

У зв’язку зі змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:

1) мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Крім того, Закон обмежує допуск будь-яких категорій осіб до накладення та зняття заборони відчуження майна, окрім нотаріусів, та надає органу опіки та піклування право звернення до нотаріуса за накладенням заборони відчуження нерухомого майна з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини.